Загинув батько -- в бій мій брат пішов
Й поліг біля Берліна, у Потсдамі.
В Європі -- слід його від підошов,
А вдома -- сльози ще й за сина в мами...
. . . . . . . . . . . . . . . . .
Пройшли роки. В промові із кремля
Про Другу Світову супроти німців
"Хтось" надто вже зухвало заявля:
"Ми виграли б війну й без українців".
О, Боже, Святе, ну навіщо ж так?
Навіщо має "хтось" язик із жалом?
Його заяви -- то ворожий знак,
То в спину Україні вдар кинджалом.
Жахливо чути все оте! Проте
Заяв тих не почують брат і татко.
Все ж пам"ять про полеглих -- то святе,
А глум над ними -- сатанинська хватка.
ПРИМІТКА. Вірш створено як додаток до вірша
"Мій батько до Берліна не дійшов" http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=673268
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=733206
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.05.2017
автор: Микола Холодов