В цьому світі я гість, перехожий
Ти мене привітай залюбки
Ув осіннього місяця схожий
Відблиск лагідний, тихий такий
Чи не вперше від місяця гріюсь
Вперше холод мене зігріва
Знову я і живу і надіюсь
На любов, якої нема
Це зробила все наша рівнинність
Де пісок, мов розсипано сіль
І чиясь вже прим'ята невинність
І зажура для когось мов біль
А тому промовляю відкрито
Не окремо, не нарізно. Ні -
Що судилося край цей любити
Заодно тобі і мені
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=733196
Рубрика: Поетичні переклади
дата надходження 13.05.2017
автор: Хлопан Володимир (slon)