Ніч мальвою стулила пишні губи…
На небі: ані місяця, ні зір...
Лиш вітер темну хмарку приголубив
І щось на вушко їй прошепотів…
Шарілась чорнокоса ув обіймах,
У радощах розправила крило,
У нотах пролилася мелодійних,
Хмаринки, наче й справді, не було...
Край неба розчахнувся половинно
У гуркоті метальних блискавиць,
Вмивалась нічка дощиком, невинно,
На ложі лісу із пахких суниць.
Здригалася всім тілом так натхненно,
Відчула серцем доторки і щем,
Без бою віддалася, сокровенно,
Лишилась наодинці із дощем... 2014
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=733133
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.05.2017
автор: Lana P.