Зіграти останню мелодію
У ритмі банального слова,
Зупинити останню хвилину
Щоб потрапити до іншого світу.
Ці банальні слова на папері
Й більш банальніші думки в голові.
Зупинити останню надію,
Зупинити теперішній світ.
Щоб згадати минулі слова,
Щоб згадати минулі надії.
Для майбутнього двері відкрити!
Попрощатись з теперішнім світом!
Щоб збагнути, як жити без тебе,
Щоб збагнути як жити без неба,
Щоб тікати, кудись там від себе,
В океани де гинуть дельфіни.
Я тікаю подалі від себе
У будинки, міста, океани!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=732984
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 11.05.2017
автор: Попов Євгеній