Я горнуся, горнуся душею,
Смутком тихим у краплі сльози.
Маю в серці, зростила лілею,
В ній ховаю твої всі сліди.
Ніжність теплих обіймів на спомин
Навік вписані ласкою в час.
Ти зимою єства мого пломінь,
Я відсутня сама вже без нас.
Розчиняюсь у кароокості,
В глибині любих серцю очей.
Стань рятунком жіночому щасті,
Увірвись в прохолоду ночей.
11.05.17
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=732855
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.05.2017
автор: Валентина Ланевич