У моїх віршах захована душа,
Є почерк свій римований поетом.
Де слова прості по ліжечках лежать,
Немов мазки на свіжому портреті.
Люблю чомусь я простоту у вірші,
Хоч наша калинова є багата…
Де слово в ній шукає в серці ніші,
Щоб читача міг за живе дістати.
Це ті слова, що завжди є у вжитку,
Постійно на слуху у нас щоднини.
Стараюсь в вірші розмістити чітко,
Віршу зробити справжні іменини.
Життя людське, проста народна мова
І теми віршів, що лоскочуть душу,
Єднає завжди всенародне слово,
Я таке слово шанувати мушу.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=732840
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.05.2017
автор: Віталій Назарук