МОЛЮСЬ ,ЯК У КЕЛІЇ МОНАШКА
Я ,молюсь поетичній іконі.. як у келії монашка,
блажена зоря, плекає ростить як троянду в саду,
час, сипеться як пісок...рима летить як пташка,
під ураганною грозою промокла вщент від дощу.
У кожного поета, є почерк думок.. мова жесту,
пульсує в критеріях твій невимовний біль душі,
шукаєм родзинку розмову слова діалекту,
щоб описати життя на прекрасній цій землі.
Спонтанно, від емоцій народжується слово,
іноді від спілкування заколоситься зерно ,
хвилі здіймаються над берегами у обнові,
щоб передати, основу... суть життя що було.
І рядок за рядком, п'ю слово як росу квітка,
голодну спраглу душу наповнюю божеством,
світяться, очі зорями малюю красу білого світку,
залишаю, слід на папері і роздаю свою любов.
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=732665
Рубрика: Інша поезія натхнення
дата надходження 10.05.2017
автор: Чайківчанка