Я слухаю мелодію дощу,
збираю в пригорщу його прозорі ноти
і знов натхнення відчуваю дотик,
слова у чистих водах полощу.
Так тихо... Тільки крапель перестук
викреслює по склу шляхи зміїсті...
Впадає в ніжний сон принишкле місто —
чарує заколисуючий звук.
Не хочу я, щоб дощик цей ущух —
Нема ніжніше пісні дощової.
Струмує блюз із хмари воскової...
Я слухаю мелодію дощу.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=732558
Рубрика: Міська (урбаністична) поезія
дата надходження 09.05.2017
автор: Денисова Елена