Коли ж тобі сумно, заняття не маєш
Вийди в садок чи на двір,
Тоді ти побачиш, багатства пізнаєш
Тисячі - тисячі зір.
Вони зацікавлять, приваблять до себе,
Розкажуть тобі про майбутнє.
Хоч так далеко, ще дальше чим небо
Приваблюють так незабутньо.
Зірки - це світила, це скупчення газів.
Знаходяться в темній безодні.
Велике тяжіння, а в іншому разі
Охоплені в гелії й водні.
Чому ж ці світила яскраво так сяють,
Що бачити можуть всі люди?
Межі у теплі вони досягають,
І світять далеко і всюди.
Без зірки планети - каміння в безодні,
Із нею вони чогось варті.
Хоч куля огорнута в гелії й водні,
А ще це пунтирчик на карті.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=732471
Рубрика: Поетичний, природний нарис
дата надходження 08.05.2017
автор: Новосад Руслан Віталійович