І знову шматочки розбитого серця
під ногами.
Погубилися у свіжій траві.
Ця до болю історія знайома мені.
Сльози знову витираю рукавами.
Холодно навесні.
Сум сліпий огортає долю.
Не про це були пісні.
Та як є , так хай і буде.
Немає сил іти у бій.
Просто цього разу відпущу усе.
Не стане легше одразу.
Так ще не було, як зараз пече...
Порожній кинутий погляд.
Ось і закінчення любові.
Настануть , звичайно, дні нові.
Та не вірю серцю навіки уже!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=732326
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.05.2017
автор: БЕЗ