Вже й рік минув, як ти на Небі, друже,
близьких не пригощаєш радо чаєм.
Уся родина за тобою туже
і багатьом тебе не вистачає.
Як справи, чим займався весь цей час?
Рибалиш часто? Ходиш за грибами?
Ти з вишини хоч інколи на нас
дивись, як ми тут бігаєм з торбами.
Без тебе все ще йдемо у Європу,
на днях лише отримали „безвіз“.
Але насправді у країні _опа,
царі-злодюги Неньку тягнуть вниз.
Тому спускайсь на землю хоч на миті,
як завше пригощай усіх нас чаєм.
Таким як ти іще на цьому світі
роботи із лихвою вистачає.
05.05.2017
© Copyright: Александр Мачула, 2017
Свидетельство о публикации №117050505773
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=732217
Рубрика: Присвячення
дата надходження 07.05.2017
автор: Олександр Мачула