- Геть! – чорним котам мовлю (лізуть під ноги!)
І відрам пустим, що застопують крок,
Геть, хмари понурі, сумні епілоги,
Осудливий погляд і плітка пліток.
Геть, сни, що без снів, сіроокі світанки
І сонце, котре чорний крук затулив.
Геть сум, що придавлює душу, мов танки
Ґрунти, що готові до грозяних злив.
- Геть! – кажу клітинним застояним кодам.
Антенами духу приймаю ясу.
До тебе іду всупереч перешкодам.
Тобі своє серце в долонях несу.
Плітка – батіг. Яса – сигнал.
Вірш, який народився після прочитання одного оповідання із цікавим зачином, але сумними основною частиною і кінцівкою.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=732129
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.05.2017
автор: Крилата (Любов Пікас)