Часто ми чекаємо тих слів,
Що почуть раніше не вдалося.
Може, хтось сказати не посмів,
Іншому чомусь так й не знайшлося.
Тільки знайте: їх усе ж чекають.
Хай пройшов вже рік, а чи роки.
Десь в душі надіються і знають:
Не зів"яли у серцях ростки.
Хай слова ці будуть запізнілі,
Зрозуміє стомлена душа.
Пробіжать мурашки знов по тілі,
А душа забуде все, проща.
Жаль, слова виношувались довго,
Час летів, його не зупинить,
Та нема милішого нічого:
Дочекатись на прекрасну мить...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=732026
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.05.2017
автор: Н-А-Д-І-Я