Так хочеться мені тебе обняти,
І доторкнутись лагідно чола...
Готова я усе тобі віддати,
Хоча й не знаю, ким тобі була...
Можливо я - співуча скрипка?
Прислухайся...Бринить її струна,
Так жаль, що обривається,як нитка,
Зникає десь...І вже її нема.
А може я хмариночка біленька,
Що пропливає в небі голубім?..
Ти не турбуйся, я легенька,
І не тікай від сліз моїх...
Можливо я - після дощу веселка,
З"являюся на якусь мить,
Ти придивись гарненько,
Не довго я, на жаль, буду світить...
А може принесу тобі розраду,
Тобі піднімуть настрій кольори,
А потім заховаюся за хмару,
Й розсіюся у небі назавжди.
А може я вода в струмочках,
Прислухайся,як весело дзвенять!..
А може я з верби листочки,
Що лагідно для тебе шелестять?!.
Я хочу буть тобі, як пісня...
Для тебе щоб лилась мелодія моя,
Любові пісня - вона ж вічна,
Не втрать її, вона навік твоя!!!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=731879
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.05.2017
автор: геометрія