МЕНІ НЕ ЧАС…



Сьогодні  знову  йде  лапатий  сніг,  
Сховалось  небо  у  молочній  млі,  
А  так  вже  хочеться  тепла,  весни,  
Щоб  сніг  оцей  скоріш  розтав  і  зник.  

Але  надворі  –  лютий,  ще  зима,  
Хоч  і  поникла,  посіріла,  та  дарма,  
Закрила  сніговіями  блакить,  
І  сніг  летить,  летить,  летить,  летить...  

А  я  дивлюся  крізь  вікно  на  світ,  
І  сум  важкий  чомусь  на  серце  ліг,  
Здається:  так,  як  бореться  зима,  
Воюю  за  життя  і  я  сама...  

Якби  хоч  сонце  глянуло  з  небес,  
Розвіявся  б  і  білий  морок  весь.  
Десь,  може,  відчуваючи  весну,  
Прокинулась  би  брунечка  від  сну.  

Тоді  і  я  б,  можливо,  ожила,  
І  підшукати  пісні  слів  змогла,  
Та  зараз  холодно,  і  сніг  іде...
Напевне,  хай  ця  пісня  підожде...
Мені  не  час...

16.02.2013

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=731835
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.05.2017
автор: Martsin Slavo