Аліна розбудила мене зранку. Хоча швидше мене розбудила лайка Наталі з сусідньої кімнати. Підніми кляту слухавку – прогорланила вона.
- Привіт, Аліно
- Салют, бос – радісно прощебетала вона – що в тебе?
- Все нормально.
- То як скопилилась стара карга? Сама, чи хтось допоміг?
Її зневага просто переходила всі межі, але я пропустив це крізь вуха. Така вже вона є. Зате чесно і без лицемірства.
- Не знаю ще – збрехав я – не ясно толком.
Все вже було ясно. Поряд може ще й досі бродить хтось настільки сильний, що висмоктує життя з таких, як ми. Дракула нашої епохи.
- В нас два замовлення – Перебила Аліна – Київ і Львів. Думаю почати зі Львову, так, як Київ ти не любиш…
- Відколи тебе хвилює, що я люблю? – в мене виникли підозри – колись, що ми забули в Львові.
- Макс, я подумала, що ти не захочеш в Київ через Карину – спробувала виправдатись Аліни.
- Перестань тримати мене за дибіла…
На тій стороні почувся голосний вдих і видих. Аліна знала, що мене не легко обвести навколо пальця, але спроби все ж не покидала. Карина, пФ… Аліні до лампочки, що я відчуваю. З кожним днем вона віддалялась від мене і не за горами той день, коли наші шляхи розійдуться.
- Аліна, може розповіси, в чому річ?
- Сам знаєш, хто буде в Львові за кілька днів…
Хто, як не Мельхіор. Ще б пак. Аліна просто фанатіла від його проповідей. Новий, маму його, Ісус для таких, як вона. Здалось би і його розітнути, але я не берусь вгадати наслідки. Куди дивиться мій брат взагалі?
- Організуй нам зустріч, коли я доберусь до Львову.
- Ти серйозно?
- Так, бувай.
Мене не покидало питання, як Марко це терпить. Мій брат з такими ж здібностями очолював службу по відлову таких як я та Аліна. Він вичистив з рядів всіх непотрібних, і тепер заправляв усім. І от при ньому з’являється такий як Мельхіор, і розповідає, о таким як я немає чого ховатись. Я думав інакше – кримінальну відповідальність за шахрайство ніхто не відміняв. А довести хоч один випадок пара-нормального ніхто так і не зміг…
В кімнату зайшла Наталя. Її очі були червоні. Я чув, як вона плакала всю ніч. Тільки от не знаю від чого: через бабусю, чи через втрачену могутність.
Я сів в ліжку. Вона сіла поруч. Я пригорнув її до себе. Сам не знаю чому. Тяжко пояснити вчинки зв’язані з жінками. Ти можеш кохати її і посипати лайном одночасно. Можеш ненавидіти, але кохаєшся з нею. Можеш багато чого, питання в тому чому ти робиш те, чи інше. Я не знав, не впевнений, що хтось взагалі знає.
- Я їду в Івано-Франківськ – повідомив їй.
- Я з тобою.
- Ні те проїдешся по найближчих селах і дізнаєшся, чи не було чогось схожого. Перетрясеш ваше відьомське кодло. Залякуй, обіцяй, бреши – роби що забажаєш.
- Що саме ти шукаєш, Макс? – здивовано глянула на мене Наталя.
- Подібні випадки, чутки, та хоч перекази чи древні легенди, що-небудь, що допоможе зрозуміти причину цього нападу.
- Як думаєш, твій імунітет тебе врятує цього разу?
Так, в мене з братом імунітет. Я не піддаюсь гіпнозу, заговорам, вріканням, всім міфічним забобонам. Мене навіть циганки уникали (що не особливо мене засмучувало).
- Залежно, як саме він це зробив.
- Чому саме «він»?
- Не знаю. Відчуваю просто.
Наталія промовчала. А мене все не покидали думки. А чи не задумав мій брат нову гру? Мельхіор, цей викрадач душ, як все невчасно співпало. Але як він це провернув? Чи він взагалі не має до цього відношення. Потрібно було це вияснити. В мене на щастя було кілька днів до зустрічі з Мельхіором.
- Як ти плануєш його шукати?
Я промовчав. Що робити я знав: опитати сусідів, чи не бачили вони приїжджих. В селах всі знають одне одного. Новеньких побачать всі, особливо старі бабусі. Наталю тут остерігались не менше покійної бабусі, від неї не сховається нічого. Чи не питав ніхто де знаходиться дім Клавдії Теодорівни. Якщо в нас буде хоч приблизний опис підозрюваного, я зможу почати його шукати. Тим часом мені треба пошукати інформацію про його здібності. Не здивуюсь, якщо він помішаний на релігії. Або, якщо він працює на Марка. Одне з двох. Або два в одному.
А ще мене цікавило, як він вибирав жертв. По плітках, чи в нього відчуття на зразок моїх.
- З твоєю допомогою.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=731828
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.05.2017
автор: Тост