Голосно-голосно,
болісно
бухкає в скроні:
Хто - вони?
Пророки?
Малахії наші?
Сини
народу цього
твого
і мого?
Хто - вони?
Як їх
покарано?
Нащо,
навіщо?
За що?
І хто ж тоді
ми?
Щось незбагненне,
вогненне...
Ніби розімкнене
коло...
І тихо-тихо
навколо...
Хто ж
тоді
ми ?
Отак би збагнути,
узнати,
з’єднати
усі ланцюги
усіх
поколінь...
Ніяких
видінь!
Ми мусимо
стати
єдиним,
одним
народом.
Народом одним!
Але...
Та хіба так боліла
комусь голова,
що в когось
таланти є
і сумління?
Чи, може,
це гадові
хитросплетіння,
що так покарано
всіх,
а не тільки
їх?
Сильних,
гарячих,
зрячих!
Поетів,
романтиків...
Всіх!
Усіх,
усіх,
усіх!
Може й святих...
Бути б
гідними
пам’яті
їх...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=731470
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 02.05.2017
автор: Уляна Стринжа