Я один... Лиш шлях кудись -
Чи до грішного, чи до святого -
Небо темне й тихо скрізь...
Вічність це... Хоча нема нічого!
Я один... А поряд ще мільйони:
Вир із тиші й гомону людського,
Війни, технології, закони...
Ta за всім ніде нема нічого!
Я один ... А вороги, та й друзі -
Все що коло мене дорогого -
Зникли десь по тій дорозі,
Поряд не лишається нікого!
Я один... Дорога увірветься,
Iншим труд, і напасті, й любов...
То нащо нам це життя дається?
Невідомо... Порожнеча знов!
(з російської) 27/4/2017
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=731044
Рубрика: Нарис
дата надходження 29.04.2017
автор: Федір Трох