Задрижав метал у крові
Піна з рота закипіла
Тиждень він терпів без бою
Розгойдалась буйна сила.
Зуби - ікла, руки - кігті
Біль для нього не існує
Воін-вовк в нічному світлі
Ворогів ллє кров рясную.
Щоб асгардський Одін бачив
Не за гроші, тільки слава
Де ж валькіріі ледачі?
Почекай його Вальгалло.
(Вальгалла - скандинавський рай для воінів, полеглих у бою зі зброєю в руках, туди душі героів відносять валькіріі).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=730970
Рубрика: Історична лірика
дата надходження 28.04.2017
автор: Antropos