СЕРФІНГ

Веретеном  на  спраглий  пісок
Завиваются  хвилі  в  клубок
Із  пінистої,  білої  вати.

Сили  гучно  намотують  вал
Через  досить  малий  інтервал  —
Хто  сміливий  —  давай  гарцювати!..

Серфінг  завжди  шукає  баланс,
Бо  в  стихії  там  свій  реверанс:
Люди  й  хвилі,  немов  акробати.

Крізь  легені  фільтрується  бриз,
Всім  нутром  відчуваєш  каприз,
Спробуй  хвилю  уміло  впіймати!..

Задоволень  отримаєш  шал,
Розгориться  здоровий  запал  —
Якнайдовше  старайся  триматись!

На  хвилястій  дузі  перемог
Є  знаменник  позбутись  тривог  —
Допоможе  твій  страх  подолати.

Води  тягнуть  на  себе  сувій
В  океан  заколисаних  мрій,
А  до  денця  його  —  не  дістати.          3/09/15

Кажуть,  що  тільки  коли  твій  внутрішній  стан,  твої  відчуття,  твоє  розуміння  хвиль  знаходять  спільний  знаменник  із  реальним  океаном  –  відбувається  чудо.  Ти  не  можеш  контролювати  стихію,  але  можеш  зрозуміти,  довіритись  і  відчути  її  в  собі.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=730730
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 27.04.2017
автор: Lana P.