Перед Поліссям станем на коліна
Пробач,мій рідний краю, нас людей
За біль Чорнобиля,страшні його руїни
Сади заражені і Прип’ять-Прометей.
Зону відчуження,яку самі зробили,
За двісті самосельців по хатах,
За землю,що за плугом затужила,
За колюхи по пояс у полях.
За винищений ліс-наші легені,
За бурштинову лихоманку,за сміття
Куди ми котимось?Лиш точим теревені …
Задумувались ми про зміст життя?
Надихнув вірш прочитаний в інтернеті.Дякую автору ,нажаль не можу знайти його прізвище.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=730643
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.04.2017
автор: Олеся Лісова