[color="#043fbf"]́[b]
Завмерла тиша, тільки чорні хмари
Сховали Сонця проміні рясні.
Чорнобиля наснилася примара
Мені сьогодні у жахливім сні.
Наснилося, як обрізають крильця
У ненароджених тендітних янголят,
Як невловимий невидимка-вбивця,
Нищівно у грудях спалює серця.
Наснилася мені мертвецька тиша,
Де тільки вітер грізно завивав,
На вухо шепотів мені: – «Навіщо!»
А я знесилений і Бога не благав….
Лише хотів я перервать жахіття,
Лише волав життя вдихнути знов;
В цілющий ліс, в річки, в різноманіття,
У рідний край, садків, гаїв, дібров.
Наснились люди, мов дорожні тіні,
І невблаганний і нестерпний плач…
Пробач, благаю, Боже Україні;
За сум, за біль, за муки нам пробач!
Костюченко Костянтин.
[/b][/color]
[color="#a30202"][b]У ці дні ми громадяни українці пригадуємо жахливу трагедію Чорнобиля, яка чорною плямою суму і болю залишиться на душі наших поколінь. У ці дні ми українці пригадуємо також жахливі злочини радянської інквізиційної нелюдської системи і геноциду, закріпачення і ошукування, руйнування іскри Божої а саме душі людської, її знецінення і повільне згасання в пітьмі радянського концтабору. У ці дні ми пригадуємо і громадянську війну розв’язану советами проти молодої самостійності УНР, голодомор 22-го, 33-34-го років. Розв’язану Сталіном і Гітлером другу світову війну у 1939 році, підірваний радянськими військами НКВД Дніпрогес, який втопив сотні сіл, і тисячі українців, пригадуємо трагедію Бабій Яр, яку спровокували чекісти підірвав увесь Хрещатик разом з їх мешканцями. Пригадаємо переслідування і вбивства відомих українських поетів, письменників, композиторів, науковців, пригадаємо знищення українських книжок і викорінення української мови ще у дитинстві. Пригадаємо трагедію Афганістана, яка забрала багато життів українських хлопців. Пригадаємо жахливу трагедію Майдану і Небесної Сотні, Криму і Донбасу, ті тисячі життів, які віддали заради України, заради того, щоби жити у свої сторонці, мирному Шевченківському оспіваному поетом раю. Давайте люди не забувати ці жахливі трагедії нашого народу, щоби ці трагедії ніколи більше не траплялися з нами!
P.S Тільки зараз я пригадую слова одного так званого керівника, сусіднього «маленького» і неприглядного державоутворення під назвою росія , який стверджував, що руйнація радянського союзу це велика геополітична і світова трагедія людства. Напевно в нас різні погляди, щодо трагедії і що насправді є трагедією, і дуже різні визначення цього питання.[/b][/color]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=730617
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.04.2017
автор: CONSTANTINOPOLIS