ПОМИНАЛЬНИЙ ДЕНЬ.
Горить і тане церковна свічка, наче плаче
Сльозами гарячого воску,
Гніт тріщить і вогник мерехтить та скаче,
Вихоплюючи обличчя померлих з людського мозку.
Сьогодні неділя, - поминальний день,
Як завжди через тиждень після Великодня,
Коли зходить на мертвих і живих людей
Благодать та ласка Господня.
Люди відвідують могили родичів своїх,
Несуть на цвинтар гарні вінки та квіти,
Залишають цукерки і печиво, щоб пригостити їх, -
Своїх батьків не забувають діти!
В чарочку горілки наливають,
Скибочку хліба зверху кладуть,
Згадують добрим словом і поминають,
Щоб була на небі світлою їхня путь.
Добре коли живі про померлих пам"ятають,
Вони у їхніх серцях завжди живуть,
На небі стали янголами і на землі охороняють
Своїх близьких,, тому вони й по життю безпечно йдуть!
Ніколи у житті ні про що і ні про кого не забувайте,
Бо без минулого й майбутнього нема і не буде,
Ставте свічки за здоров"я живих і упокой мертвих та пам"ятайте,
Що людина не вічна і час Господнього суду до всіх прийде!
Тане, наче плаче церковна свічка
Гарячого воску сльозами, -
Наше життя - то з небезпечними вирами стрімка глибока річка,
По якій ми пливемо простими моряками...
Квітень 2017 року.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=730585
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.04.2017
автор: Владимир Ядолов