У небі чорні хмари табуном
І вітер, як пастух із батогом,
Все швидше, швидше підганяти хоче,
Фіранка сіра заслонила сонце.
Принишкло все: ліси, поля, гаї,
Очікуючи з неба подарунка,
Далеко так, аж ген там угорі
Немов би хто кресало вже до рук взяв.
Та небо розколов отак навпіл
Отой вогонь, що сиплеться-іскриться.
Це повідомила гроза про свій прихід,
Попереду пославши...(Блискавицю).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=730417
Рубрика: Казки, дитячі вірші
дата надходження 25.04.2017
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський