Ранок стікає дощами,
Сльозами - рана
Кривавить незгоєна.
Кличуть дощі
Ідуть за туманами
Марними.
Бо утікає сльоза
Закривається простір
Забутих дощів.
Тільки мовчання
Залишиться пасткою.
Хай ще за ним заховалася
Крапля.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=729934
Рубрика: Верлібр
дата надходження 22.04.2017
автор: Траяна