На вітах знов розлігся сніг.
- Ти взявся звідкіля, приблудо?
Куди спішив, до кого біг,
З чиїх очей знімав полуду?
Чи ти забув, що вже весна
І заблукав бездумно в часі?
В оману, певно, увела
Відсутність листя на каркасі.
Та вже бубнявіють бруньки.
Ти їх жадав розцілувати
І мчав бездумно навпрошки,
Щоб загорнуть в обійми-вату?
Приліг на вітах відпочить,
Бо заморився у блуканнях,
Чи засмутився, що нічий,
Чи просто надто неслухняний?
Недовгий час твого життя,
В промінні лагіднім потанеш.
...А сніг вбирав серцебиття
Іще дрімаючих каштанів.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=729764
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.04.2017
автор: Оксана Дністран