Ганна Ахматова (Горенко ,татарка )
Повторення історії і зашифровування у поезії шифру .
Почорнів покривився між людьми-народами прокладений міст
І стоять лопухи у людський зріст
І кропиви дрімучої співають ліси ,хизуються ,
Що по ним не пройде, не блисне коса.
Вечорами над озером , де Ексалібур потонув , чутний вздох .
І по стінах розповзся кострубато мох.
Я зустрічала там
Двадцять перший рік
Солодкий був вустам
Чорний, духм'яний мід.
Суччя рвали мені
Сукні білий шовк
На кривій сосні
Соловій Христина не мовк.
На умовний крик
Вийде з нори
Немов лісовик дикий
А ніжніше сестри.
На гору бігцем
Через річку вплав
Та зате потім
Не скажу: зостав.
(не затуляла пельку - пелька - французько українське слово je ma pelle )
Мід - Франківський говір український,тобто мед ,як раз для рими рік і мід підходить
Духм'яний ,задушливий
Grew black, the made of logs bridge distorted between people-people,
And burdocks cost in a human height( stay stupid humans ),
And nettles (bloody beer )sing the forests thick,
That (say )will not pass on them, a braid will not flash.( They say you don`t shoot me in ass )
By evenings above a lake where Exalibur hide a sigh is audible,
And on walls the twisted moss came unravelled.
And we have wall between people-people
I met there
Twenty the first year,
Sweet to the mouths
Black, stuffy honey.
Pages-trees tore to me
Dresses are white silk,
On the crooked pine-tree
A Nightingale Kristina not shut mouth.
On a conditional scream
Will go out from a burrow,
A wood goblin is wild as if,
And more tender than sister.
On a mountain running,
Through the small river swimming,
And but then
I will not say: leave me .
пісня,це може стати піснею ... по мотивам Горенко 180 стр
1том
волею пахне дикий мід
пил - сонячним промінням
фіалкою - дівочий рот
(а золото - нічим .)
А щекелі - нічим ,брешу ,але краще читати творіння Шеклі .
************************
Водою пахне резеда
І яблуком - любов .
Але в любов не вірю я і не ловлю метелика у свій сачок.
Але ми дізнались , посмакувавши яблуко пізнання добра і зла ,що ще надкушане лежить на тарілі ,
що кров'ю пахне тільки кров ...
І зло слободніше(свободніше ) почуває себе завжди .
І дарма намісник Риму
Мив руки перед усім чесним народом
Під зловіщі крики круків ;
Ти можеш вибирати себе :
Ти як монета , на одному боці - Бог ,
На іній - Дія Волі , а ти є тим ребром між ними .
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=729661
Рубрика: Поетичні переклади
дата надходження 20.04.2017
автор: dominic