Всі таємниці щастя, укриті попелом –
Він із душі твоєї, мов з книги зчитує.
Тишу його мовчання тримаєш поглядом...
Нитка-кохання губи зробила зшитими...
Круки-думки крізь нього у небо зграями...
Серце услід за ними... Але під каменем...
На ланцюгах кругами, мов неприкаяна,
Бродить душа самотньо коханням спалена.
Птахами-слізьми билась об груди пошепки:
В ньому гасила грань, загортала віями.
Квіти любові клала у серця кошики.
І розповзались чвари – втікали зміями.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=729627
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.04.2017
автор: Бойчук Роман