У сніжній заметілі
знов чарами зима,
неначе в водевілі,
і вітер "у керма".
Сніжинки розставляє,
то колом, а то в ряд,
у небо піднімає
і сипле їх назад.
Ну, де ж тут зрозуміти,
що вітровій в танку
ще закрутив півсвіту
в зимовому вінку.
Він пухом застеляє
доріжки і сліди,
здається, і не знає,
що нам іти сюди.
У сніжній заметілі
хурделить ...навісна !
Не страшно! В водевілі -
акторкою Весна!!!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=729610
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.04.2017
автор: Тетяна Луківська