Щодня впиваюсь своїм болем, за тобою жалістю.
Працюю ще більше.Забуваючи, що час не резиновий
Я обіймаю весь світ палкою ненавистю
Любов всю тримаю у тебе всередині.
Просто існую.Як корабель без вітрил
Квітка без цвіту.Так тихо, без зайвих розмов.
Немає вже радісних, отих людських крил.
Єдине - жорстокість.Тільки до тебе палає любов.
Серце - немає.Душу щодня я отруюю чадом
Думками, ілюзіями.Сарказмом надії.
Скочуюсь вниз.Скоро стану останнім я гадом.
Немає святого.Тобі віддав усе, від любові до мрії.
Чому я досі живу?Якщо усе ненавиджу?
І ходжу по встромленім у душу списі.
Тому що кохаю.Розумієш - люблю!!!
Я живу і помер у красі, у тобі.
Допоки люблю, доти руйнуватиму світи
Весь світ буду любити ненавистю
Усе живе в мене забрала й тримаєш лиш ти.
Тебе я кохаю.Інших омиватиму жорстокою радістю.
С.Кучерявий
17.04.17
22-43
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=729248
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.04.2017
автор: kucheryavuy77