ЖИВЕ ПОНИНІ (хоку)

Ісус  у  гробі.
Учнів  сумніви  беруть.
Він  Цар  Небесний?

Марія  Мати
Заливає  день  слізьми.  
Не  стало  сина.

З  нею  Іван,
Він  Божий  виконав  наказ.
Не  буде  вбитий.

Петро  сумує:
-  Як  зректися  міг  того,  
Хто  вчив  любити?

Радіє  Ірод,  
З  ним  усі,  хто  засудив
Христа-Ісуса.

При  гробі  варта.
Грає  в  карти,  гиготить,
Казав  воскресне.

Земля  трясеться.
В  небі  блискає,  гримить.
Чорніє  простір.

Небесний  янгол
Камінь  зрушив.  Вільний  вхід.
Печера  в  сяйві.

Ісус  воскрес.
Саван  у  гробі  залишив,
Відбилось  тіло.

Жінкам  з’явився.  
Співчували,  як  терпів,  
Нестерпні  муки.

Хома  не  вірив:
-  Хай  покаже  місце  ран,  
Де  пхали  цвяхи!

Наставив  руки.
-  Краще  вірити  словам,
Блаженний  будеш!

Ходив  з  учнями.
Сорок  днів  їх  дух  кріпив.
Вознісся  в  Небо.

Христа  науку
Світом  учні  рознесли.
Живе  понині!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=728894
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.04.2017
автор: Крилата (Любов Пікас)