І коли ти вже згодна на всі умови,
І немає вагомих причин відмовлятись
Крізь твій вицвілий мозок росте тривога -
Вона змушує згадувати і вагатись.
Запорошеним містом своєї кімнати
Ти плетешся мов сонний крихкий тролейбус.
В тебе ж є свій маршрут і когось наздогнати -
То вже справа нелегка. Цього й не треба.
У пароль не збігаються зламані фрази.
Їм так боляче, їм забинтовано букви.
Так багато хотілось сказати відразу,
І все сказане наче кошмар забути.
Наче більше нема для вагань причини.
За лаштунками посмішок - фраз багато,
Зачиняючи двері ти все зачиниш
І загубишся в місті своєї кімнати.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=728722
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 14.04.2017
автор: Анна Кириленко