Заснула ніч. Солдат лиш не дріма.
Сьогодні в нього вахта надважлива.
Лягла на землю третя вже зима,
Ворожий наступ кожну мить можливий.
Стоїть солдат. Вдивляється у даль.
Це він господар України долі,
І ненароком матінку згадав:
«Як там вони тепер живуть удома?»
Та враз думки ті постріл перервав,
Один і другий, снайперський, прицільний.
Солдат собою вміло скерував,
Тому й не став для ворога він ціллю.
Зраділа ніч, що постовий живий,
Хоча й запахло у повітрі смертю,
Сховався й місяць, навіть не дививсь…
Запанувала тиша, напівмертва.
Стояла ніч. Солдат лиш не дріма.
Сьогодні в нього вахта надважлива.
Лягла на землю третя вже зима,
Ворожий наступ кожну мить можливий.
Чернігів. 12.11.2016.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=728618
Рубрика: Воєнна лірика
дата надходження 13.04.2017
автор: Ганна Верес