Відцвіло дитинство,мов весняні квіти,
Відлетіли роки мої молоді,
А в душі лишились ті прожиті звіти
І тепер приходять згадками мені.
Скільки дум,шановні,я вже передумав,
Скільки я стежинок протоптав і в снах.
Був не раз на Півдні,часто і у Сумах,
Бо такий був довгий мій життєвий шлях.
Я щасливий й нині,що живу на світі,
Де сіяє сонце,де батьків земля,
А моя Вкраїна,як весна у цвіті,
Бо до неї воля навіки прийшла.
Проминули роки й недоспані ночі,
Посипав волосся,білий,білий сніг,
Вже й не такі гострі,мої світлі очі,
Та в серці сіяє,як веселки світ.
Я приліг на землю,у траву прим"яту,
Пригадав,як юним,я худібку пас,
І зберіг в душі я і батьківську хату,
Подумки побрів я ще й у перший клас.
Ох,ви роки-роки,моя світла доле!
Вами я горжуся,хоч уже старий.
Ви в життю моєму неозоре поле,
По котрому йшов я впевнено й міцний!!!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=728610
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.04.2017
автор: Дашавський поет