Мені страшно,бо я тебе втрачу...
Нас реальність запрошує ґречно,
Дати відповідь суду присяжних,
Через те,що кохали так вперто.
Заплатити за те,що у тобі,
Скопом втілились всі мої мрії.
Відсидіти чотири довічні,
Бо занадто безмежно любили.
Я боюсь. Ми сьогодні закінчимось.
Наче п'єса під світлом софітів.
І залишаться лиш апеляції,
До судді,що завжди на обіді...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=728524
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.04.2017
автор: baluwka