Невже, в мені живуть дві Я?
Одна з півслова розуміє,
Друга, неначебто чужа,
Думки ураз мої розвіє.
Коли одній скажу я: досить,
Не треба.. Чуєш? це робить.
А інша тихо мене просить:
Невже, ти мрію можеш вбить?
Одна несе думки крилаті
Далеко, десь за горизонт,
То друга тихо каже: спати.
Миліш всього на світі сон.
Коли надворі дощ, чи слякоть,
Погода першій до душі.
Нащо погоді знову плакать?
Другій набридли ці дощі.
Та все вирішує тут серце.
Коли підкаже - так роблю.
Воно хоч іноді і з перцем,
Думки все ж з ним я розділю..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=728459
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.04.2017
автор: Н-А-Д-І-Я