що за натовп, хай він щезне!
я зубами цокочу:
суне пузо величезне,
стогне: "слава іллічу".
майте, майте на увазі:
я ж ніколи не просю,
щоб ніколи, в жоднім разі
не кропили мене всю?
навпаки, святий панотче:
лиш святіть мої дари,
а ви думай, що хто хоче,
лиш не пий та не кури.
так і нам заради цього
треба сісти всім за стіл,
та радіти, слава богу,
хто зна як на свій копил.
знає небо – знайте, люди:
знаю й я: христос воскрес.
хай тікає звідусюди,
хто прийшов сюди з небес.
ми покоцаємось трошки,
десять пасочок з'їмо,
– але ти, мій любий друже,
вже не сядеш за кермо
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=728426
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.04.2017
автор: sondag