Чекали у Донбасі Крим трикольорові колоради, не знали власної мети.
І, поки не ударив грім і дочекались канонади, вони гукали: - Війно, йди…
Дахам проломлять черепи, лісам повідривають ноги, полям – бур’ян між манівці,
Ставка́ми - в шоці коропи, сум’яття болісне тривоги і спокій «мовчазних пловців"…
Закінчиться війна ачей… з води спаде тужіння неба, проллється миру джерело.
Як зникне пелена з очей - чи запитають вони в себе: – Як же це так? Що ж це було?!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=728366
Рубрика: Патріотичні вірші
дата надходження 11.04.2017
автор: yaguarondi