Абрикосовим цвітом я марила рік, -
Непобитим снігами, нескошеним градом,
Із довірливим поглядом посеред саду,
У рожево-рум’янцевій піняві щік.
Снила маревом тим я, немов немовлям,
Ніжно гріла в долонях, щоб швидше розквітли,
Щедро пестила леготом бруняві віти
І бриніла співочо польотом джмеля.
І урешті сьогодні: «Збирайся чимдуж!
Забуяли дерева шампанським із руж!»
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=728287
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.04.2017
автор: Оксана Дністран