Буду літати… Я не зникну…
Мені байдужий світ без неба.
Лише коли до льоту звикну,
Буду шукати те, що треба.
Можливо там зустріну Музу,
Яка парить, як я в польоті.
І з нею па незнане з блюзу,
Станцюємо в круговороті.
От, коли стрінусь я не знаю…
Далекий шлях – багато верст.
То через те ви на могилі,
Не поспішайте зняти хрест.
Буду літати… Я не зникну,
Мені байдужий світ без неба.
Поки від рідного відвикну,
Буду шукати той, що треба.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=728276
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 11.04.2017
автор: Віталій Назарук