весінння злива

Прохолодні  краплини  весінньої  зливи
Тіло  моє  обіймають
І  вітру  стрімкого  раптові  пориви
В  душу  мою  проникают

Здається  стихія  в  цю  мить  розуміє
Стан  моєї  душі...
Неначе  пестить,неначе  леліє,
Доводячі  біль  до  межі...

Легкий  мій  одяг  липне  до  тіла,
І  воно  без  зупину  тремтить,
Та  хмара  у  небі  швидко  летіла
І  дощу  закінчилася  мить...

І  сонце  промінням  меня  зігріває,
Даруючи  тілу  тепло...
И  біль  як  волога  з  тіла  щезає,
Наче  її  не  було...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=7282
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 13.08.2007
автор: ангелочек