Який знайомий погляд, та ...чужий
І посмішка чужа, але... знайома.
І холод в серці зимно-крижаний,
Й болюча спогадів в душі судома.
Заплющить очі й стиснути вуста,
Зробити крок й зірватись раптом в прірву,
Щоб вгамувати біль і почуття
І відштовхнути невгамовну кривду.
Й не бачити, як дивиться услід
Той погляд і вуста про щось шепочуть.
Пройшли віки, сто тисяч довгих літ,
А відпускати спогади не хочуть.
А може, все примарилось й не більш,
Що погляд той чужий такий знайомий?!
І спогадів відпустить мовчки біль
Й надії стихнуть непомітно дзвони.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=728127
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.04.2017
автор: Радченко