«іудейство є світовим християнством, а християнство є світовим іудейством»
Людвіг Фейєрбах, «Сутність християнства» (1841 рік)
Кирил* – наш ворог,
як і Путін.
Та ворог наш –
і ми самі,
«отими» вибраними скуті,
що мають долари в сумі.
«Отой» по владі
не нудьгує:
чи то на Банковій,
чи то в Кремлі,
бо ми
пророками торгуєм…
своїми
на своїй землі.
Бо в нас пророки –
фарисеї
із Тори набожних жидів:
Ісаки,
Лоти
та Мойсеї
із брудом їх «святих» життів.
Тому і молимось не Богу –
юдею,
який б’є під дих,
юдейським вигадкам,
де погань
посіла в Торі
за святих.
Юдеї тягнуть
на страждання
за юдо-первородне зло.
А ну, задайте їм питання:
– Чому те зло -
їх ремесло?..
Допоки в віру
не повернем
своїх пророків**
і волхвів,
кривавити нас будуть
терни
і люта злість
чужих богів.
*Кирил (мордвин Гундяєв) – патріарх православної церкви Московського патріархату, ідеолог войовничого «Руського міру».
**Жодна українська церква ні православна, ні католицька не визнали святими наших пророків: Тараса Шевченка, Лесю Українку, Івана Франка.
Біблійний праведник Лот пиячив і бавився сексом зі своїми доньками; Авраам одружився зі своєю сестрою Сарою; брат Авраама, Нахор, одружився з племінницею Мілке; Ісак одружився з родичкою Ревекою; мати Ісуса зачала від якогось-то святого Духа; з цього Ісус не поважав свою матір «Хто мати моя?» і не визнавав сімейні зв’язки, стверджуючи « Я ж прийшов порізнити сина з батьком його, дочку з її матір’ю, а невістку з свекрухою її»; Господь Яхве (Ієгова, Саваоф) тільки карає і піклується чи буде він «прославлений»; праведник Мойсей віддячує за хліб і сіль єгиптянам тим, що краде в них «посуд срібний і посуд золотий та шати» (у розумінні євреїв це «позичити»), і разом зі своїм Господом вбиває «усіх перворідних в єгипетським краї, від перворідного людського й аж до перворідного худоби», та вночі, як злодій, тікає з Єгипту… Вам не страшно від таких праведників і богів?.. І все це подається, як духовне надбання людства, і ми в це віримо. Страшно, коли ти знаєш, що тебе обманюють, але ще страшніше, коли ти сам обманюєшся, знаючи, що обманюють, і молишся на негідників, і тим ображаєш свого справжнього Бога. Чи треба навчати українських дітей вірі, яка не тільки чужа, але й брудна своїми святими? Чи є хоч яка-небудь користь від іудо-християнських «праведників» і «богів» українському народу, який вже понад триста років бореться за своє право на життя сам на сам з Росією, яка є і ще довго буде агресивним гегемоном в православнім іудо-християнстві? Де Росія зі своїм православним іудо-християнством, там війна, розбрат, кров і сльози. Чи не відчуваємо ми всі, що ця віра руйнує наше суспільство своєю аморальністю. Більша половина українців – це звичайні раби, які існують на милостиню від іудеїв, раби ніколи не підуть ні на Майдан, ні, тим більше, на захист України, українського народу. Нажаль, зараз всього 5-7% українців зі зброєю в руках бореться з підступним ворогом. А хто є решта? Решта раби, які чекають поки іудо-християнин Порошенко домовиться з іудо-християнином Путіним, за підтримки іудо-християнської Європи та Америки.
На світлині картина «Лот и его дочери 1537__Альтдорфер, Альбрехт(ок. 1480–1538)»
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=728062
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 09.04.2017
автор: mavlail