Донбас димить, а матері… ридають

Закуталась  багрянцем  знову  осінь,
Лелечі  клини  зникли  в  далині,
А  він  димить…  Болить  Донбас…  і  досі,
Бо  полягло  вже  стільки  в  цій  війні!

Вітри  осінні  дмуть  на  нас  зі  Сходу
І  день,  і  ніч…  Чи  ж  стомляться  вони?
Усі  казали:  ми  одного  роду  –
Чому  ж  ми  стали  жертвами  війни?

Донбас  димить,  а  матері…  ридають…
Під  дзвін  могилка  свіжа  вироста.
Багрянець  тихо  з  дерева  спадає,
Та  не  прикриє  чорного  хреста…
27.09.2015.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=727840
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 08.04.2017
автор: Ганна Верес