* * *
Найкращий міністр —
у якого в запасі свобода.
Найбільший герой —
у якого попереду смерть.
Ти довго на герць
проти страху свого не виходив.
А просто чекав,
поки підуть примари всі геть.
У місті, в якому
озоновий плащик подерся,
ти дихаєш смогом
своїх учорашніх прикмет.
І випити треба
граалеву чашу до денця,
щоб чаша цикути
не стала солодка, як мед.
І ось утішайся
поверненням духу у тіло,
коли над душею
ніяка ганьба не стоїть.
Коли у майбутнє
поцілити всім закортіло,
але перед кожним —
клечальна свіча зі століть.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=727817
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.04.2017
автор: aleksgun