Серце рве весна на шмаття,
у душі горить багаття.
Вітер додає ще жару,
не уникнути пожару.
Де взялись такі вітри,
що чекали до пори?
Що круті здіймають хвилі,
значить ще вони у силі,
що руйнують переправи…
Та кому до того справа?!.
06.04.2017
© Copyright: Александр Мачула, 2017
Свидетельство о публикации №117040603603
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=727806
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 08.04.2017
автор: Олександр Мачула