Як швидко час біжить…
Уже нова весна
І анемона ковбиком лежить,
Проснувся ліс,розкрилися поля,
Зазеленіли радуючи всіх.
Сади вже не впізнати,
Все не те,
Сливки розкрили свої пелюстки,
Листочки молоді зелені де-не-де
Весною пахне! Дихать залюбки.
А вишні,вишні-наче головні
Буяють цвітом,наче кажуть нам,
Що вислів «наречені» не пустий,
Біліють вельоном на зло усім вітрам.
В траву зелену хочеться ступить,
Там де кульбаби розгорнули цвіт,
Як сонечко, потримати в руці
Їх тягне до тепла,як весь навколо світ.
Черемха хоче виділить себе
Дурманом кличе нас до своїх віт,
Не відірвать очей, а аромат пливе
По всьому світу і так сотні літ.
Моя Вкраїна! Ці поля,ліси,
Сади до щему в серці рідні нам,
Бог дарував нам цю красу віки.
Це наше,рідне…Відсіч ворогам!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=727527
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.04.2017
автор: Олеся Лісова