Є час, коли ти у польоті,
Або коли на самоті,
У радості, чи у турботі,
Чи під щитом, чи на щиті.
Вернути час не всім вдається,
Як і прискорити його.
Наш час з нас інколи сміється,
Хоч сам не відає того.
Не воскресити нам без Бога,
Не бути з часом нам на ти.
Бо в часі зміряна дорога,
Якою маємо пройти.
Час всіх рівняє і безкарно,
Когось утратив – інших спас.
Не розкидайтесь часом марно,
Для всіх землян єдиний час.
Лікує час від бід і болю,
Часто на це іде життя.
Час може поміняти долю,
Міняє він серцебиття.
Час і будує, і руйнує,
З часом у дружбі цілий світ.
Усе життя нам час сканує,
А потім вимагає звіт.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=727436
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 06.04.2017
автор: Віталій Назарук