Я ніколи не зникну із мапи твого всесвіту як окрема планета,
Навіть якщо буду захоплений чи попаду у вражі тенета
Чи навіть коли не підійде, для твоїх ігор моя анкета.
Я буду світити тобі повсякчас і посилати поцілунки - ракети.
І ти капітулюєш знов, як робила це безліч разів
І ти примкнеш до мене тікаючи від солодких слів твоїх катів.
Ти заховаєшся за моїм надщербленим від ударів життям
І знову будеш мені коханка, а по життю моїм вередливим дитям.
Я навіть знаю коли ти з моєї планети безпечних ідей відпливеш,
Тоді коли рани заживлені і повні твої кишені моїх сердець
І коли кличуть тебе нові галактики незвіданого "Я",
Ти полишиш мене і це твоя та більше все ж моя біда.
Оскільки без тебе, як без води півмертва планета моя.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=726958
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.04.2017
автор: Андрій Толіч