Не шукаю життєвого раю
Хай буяє навколо весна,
Я не знаю та просто вважаю,
Що нам з неба доля дана.
Шукать істину в цьому світі,
Крізь тенета до неї йти
І лиш в зрілості може прозріти
Чом так довго йшов до мети.
Серця щем впорядковує мрії,
Не досягнені неба світи
Так хотілось …Та не злетіти
Коли в серці нема доброти.
Коли доля людей не тривожить,
Не підтримує друзів плече,
Коли ти ще стоїш на дорозі,
А стихії вогонь пече.
Заспокойся,зберись з думками,
Для чого ти в цей світ прийшов
Для любові й добра,а ділами
Доведи це й не падай знов.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=726782
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.04.2017
автор: Олеся Лісова